Особливості оформлення курсової роботи

Пам’ятайте, що загальний обсяг роботи становить 30-35 сторінок друкованого тексту, але туди не входять список використаних джерел та додатки.

 Основні елементи курсової роботи:

титульна сторінка (додаток А);

зміст (додаток Б);

вступ (займає приблизно 2 – 3 сторінки, основні елементи: актуальність, новизна, мета, предмет, об’єкт, гіпотеза, завдання дослідження, практична значущість роботи, методи дослідження, організація дослідження, структура роботи;
розділ/розділи теоретичного аналізу (до 20 стор.);

розділ емпіричного дослідження, що складається з трьох частин: у першій має бути описано організацію емпіричного дослідження (визначено мету, концептуальні та емпіричні гіпотези, завдання емпіричного дослідження, описано вибірку, методики дослідження (не менше двох) та статистичних методів розрахунку, у другій – наведено власне результати дослідження, їх інтерпретація та аналіз; у третій – практичні рекомендації.

висновки (1-2 стор);

список використаних джерел;

додатки.
При написанні курсових робіт слід звертати увагу на співвідношення обсягу теоретичної та емпіричної частин роботи. Гарним тоном вважається співвідношення теоретичної та емпіричної частини в межах 50/50.
Треба слідкувати, щоб не було значного перевищення за обсягом теоретичної частини.

Курсові роботи друкуються на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (297х210 мм). Параметри сторінки: верхнє і нижнє поля – 2 см; ліве поле – 3 см; праве поле – 1 см. Шрифт – Times New Roman, кегль – 14, інтервал – 1,5. У тексті виділяють абзаци – відступи вправо (1,25 см) на початковому рядку кожної частини тексту. Абзаци роблять для увиразнення думки і надання їй довершеного характеру.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Нумерація сторінок – у правому верхньому кутку аркуша.

  На першій сторінці (титульному аркуші) номер не ставиться. Нумерація починається зі змісту – друга сторінка. Додатки наприкінці роботи не нумеруються.

 Усі курсові роботи пишуться державною – українською – мовою, за винятком списку літератури, де використане джерело записується мовою оригіналу, наприклад, російською, англійською, німецькою тощо.

Цитати в тексті роботи також перекладаються і наводяться українською мовою.

У разі перекладу (особливо за допомогою комп’ютерного перекладача!) текст роботи необхідно дуже уважно вичитати. Під час перевірки роботи науковим керівником всі помилки перекладу є помітними в тексті, що справляє зовсім неприємне враження. Особливу увагу слід звертати на переклад ініціалів авторів (тому слід ще при читанні звертати увагу на ім’я та по батькові автора книги).

Треба слідкувати, щоб при перенесенні на наступний рядок не розривалися прізвище та ініціали автора.

Текст курсових робіт треба писати в безособовій манері. Не можна при написанні використовувати займенник «я», його треба замінювати на «ми», – оскільки це спільна ваша робота з науковим керівником. Більш доцільним є використання безособових фраз, наприклад, «було встановлено», «як вже було зауважено вище», «звернемо увагу на те, що …», «окремо потрібно наголосити на тому, що …», «наступним кроком буде розгляд /обговорення такого аспекту проблеми» і т. ін.

Основний текст курсових робіт поділяється на структурні одиниці: найбільш великі – РОЗДІЛИ (назва пишеться великими жирними буквами, обов’язково пишеться слово «розділ», перенесення слів у заголовку розділу не допускається), розділ складається з підрозділів (назва пишеться жирними буквами, слово «підрозділ» писати не обов’язково). Між підрозділами та пунктами допускається інтервал до 3 – 4 порожніх рядки. Якщо перед наступним структурним блоком сторінка заповнена на дві третини, то дозволяється починати новий структурний блок з нової сторінки.

Структурні складові роботи (ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ – якщо є, РОЗДІЛИ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) пишуться великими літерами, вирівнюються по центру та завжди починаються з нової сторінки.

Обов’язково при написанні курсових робіт треба робити посилання на першоджерела. Зазвичай багато посилань концентрується в теоретичній частині роботи, але доцільно робити посилання й при інтерпретації результатів емпіричного дослідження на схожі результати досліджень інших вчених.

По можливості зміст теоретичного розділу має бути аналізом, а не цитатником, і, тим більше, не плагіатом. Цитувати можна і треба, але лише там, де цитата підсумовує або ілюструє Ваші міркування з поставленої проблеми. Оскільки теоретична частина являє собою саме аналіз ідей та концепцій авторів, на них обов’язково треба посилатися, тому зазвичай на кожній сторінці зустрічається не менше двох посилань.

 Титульна сторінка оформляється шрифтом чорного кольору і не містить рамок, віньєток та інших елементів декору (див. додаток А.).

На першій сторінці міститься зміст, який відображає структуру курсової роботи (див. додаток Б). Обов’язково проставляються сторінки, на яких починаються вступ, підрозділи (параграфи), список використаних джерел та додатки.

Оформлення змісту (структури) курсової роботи. Як уже відмічалося, починати роботу над курсовою потрібно зі вступу та структури.

Найкраща структура – дворівнева: розділ – параграф (підрозділ). У цьому випадку вона одночасно є детальним, логічно вивіреним планом роботи. Порядкові номери розділів та параграфів доцільно проставляти у відповідності до зразка, поданого у додатку Б. Розділ позначається однією цифрою, підрозділи (параграфи) – двома цифрами, розділеними крапкою. Перша цифра позначає номер розділу, друга – номер параграфа Так, наприклад, позначення 3.2. означає другий параграф третього розділу.