Правила посилань на першоджерела

Посилання застосовуються для обґрунтування актуальності дослідження, для визначення його методологічних засад, для окреслення кола дослідників, які сформували певний науковий напрям, та й, зрештою, для підкреслення того, що ви чесна й порядна людина, а не плагіатор, і завжди згадуєте автора, коли думка належить не вам. Посилання можуть здійснюватися у різних формах, залежно від контексту.

Нижче наведено приклади кількох із них, які є найбільш поширеними при написанні наукових робіт.

Приклад: Теоретичні засади концепції діяльнісно-смислового опосередкування пам’яті розроблено Л.С. Виготським, П.І. Зінченком, О.О. Смирновим [22; 34; 48].

Цифрами у квадратних дужках (через крапку з комою) позначаються номери наукових праць із «Списку використаних джерел».

У наукових працях часто використовують прямі цитати, які мають ілюструвати правомірність поглядів автора курсової роботи або ж розкривати сутнісні моменти поглядів цитованого дослідника. Такі цитати, як правило, подаються у вигляді прямої мови. Найзручнішою формою посилання на джерело є числові позначення, які беруться у квадратні дужки і ставляться в кінці цитати. 

Приклад: Пам’ять, на думку Г.С. Костюка, розвивається від мимовільної до довільної у процесі цілеспрямованої мнемічної діяльності. «Коли спочатку щось «само по собі запам’ятовується і відтворюється» у наступних діях, то потім (починаючи з середнього шкільного віку) ці процеси стають особливими мнемічними, репродуктивними діями, певні способи виконання яких формуються поступово» [37, с. 139].

Перше число в квадратних дужках означає номер джерела зі списку використаної літератури, друге – номер сторінки, з якої взято цитату. Отже, якщо використовується такий спосіб, то доцільно згадувати прізвище автора лише при першому цитуванні, а при наступних можна обмежитися лише позначеннями у квадратних дужках. Це економить місце. Допускається також посилання у вигляді зносок внизу сторінки, на якій розміщена цитата, але коли виходити з міркувань економії, цей спосіб є менш ефективним.

Застереження У «Списку використаних джерел» мають бути лише справді використані наукові праці, тобто ті, на які є посилання в тексті роботи.