Як написати вступ до курсової роботи

У курсовій роботі вступ займає 2-3 сторінки. Він має надзвичайно важливе значення, оскільки тут формулюються положення, які визначають весь хід роботи. Якщо хтось вам радить спочатку писати роботу, а вже потім – вступ, знайте, що такі порадники або хочуть вам зашкодити, або самі мають туманне уявлення про наукову роботу. Добре написаний вступ і детальна структура – це майже половина всієї роботи.

Вступ, у свою чергу, має власну чітку структуру, до якої входять актуальність дослідження, об’єкт, предмет, мета, гіпотеза,завдання. У вступі також мають бути відображені методи та організація дослідження, надійність і вірогідність результатів, практичне значення.

Після заголовка «ВСТУП», який робиться зверху по центру аркуша, з абзацу напівжирним шрифтом ви пишете:

Актуальність дослідження*. Відразу після крапки дуже коротко (до 1 стор.) ви перераховуєте те, що вже зроблено у висвітленні досліджуваної проблеми іншими авторами. Закінчити обґрунтування актуальності можна, наприклад, такими фразами: «Саме тому обрана проблематика дослідження є вельми актуальною на даний момент» або «Власне це й обрано основною проблемою даного дослідження, що визначає його актуальність як у загальнопсихологічному, так і у прикладному аспектах».

 Теоретико-методологічна основа дослідження. Це виокремлення теоретичних положень тих учених, на праці яких Ви спиралися при плануванні та проведенні дослідження. Тобто мають бути перераховані суміжні з предметом Вашого дослідження категорії та галузі психології і представники, які написали найвидатніші роботи щодо них.

Приклад. Про ці та інші проблеми шкільної адаптації та особливості психолого-педагогічного супроводу молодших школярів писали вітчизняні та зарубіжні психологи М. Р. Бітянова [2;3], Р. В. Овчарова [22], Д. Б. Ельконін [10], С. Л. Рубінштейн [24], Л. І . Божович [4], О. Л. Венгер [6]. Великий внесок у вивчення даної проблеми вніс Л.С. Виготський, який був упевнений, що «виховання визначається як адаптація успадкованого досвіду до даного соціального середовища» [8].

Або. В контексті наукових теорій духовного розвитку людини, підґрунтям яких є концептуальні положення міжособистісних взаємин і спілкування Л.С. Виготського, В.В. Давидова, І.В. Дубровіної, Д.Б. Ельконіна, С.Д. Максименка і В.Г. Панка, постає нове бачення психологічних проблем розвитку особистості, починаючи з ранніх етапів її становлення [5; 7; 17; 31; 16; 21]. У сучасній психології маємо небагато досліджень, присвячених вивченню комунікативного розвитку особистості в молодшому шкільному віці, впливу міжособистісної взаємодії на ефективність навчання школярів. Зокрема, значення спілкування дитини з дорослими й однолітками для її психічного, в тому числі пізнавального, розвитку з’ясовується у працях М.І. Лісіної, і в дослідженнях – Г.А. Цукерман – йдеться про підготовку дітей до спілкування, розвиток у них комунікативних умінь, що визначають успішність спільної навчальної діяльності [13; 14; 30].

 Зверніть увагу, прізвища учених, на яких Ви посилаєтесь, мають бути перераховані в алфавітному порядку. Ініціали автора мають йти поряд з його прізвищем, а не переноситись на наступну строку. А також повинні стояти посилання на наукові праці із списку використаних джерел, даних дослідників або на публікації, де зустрічаються їхні дослідження.

        Мета роботи – це обґрунтоване уявлення про загальні результати наукового пошуку. В ній формулюється загальний задум дослідження. Мета повинна бути визначена чітко та лаконічно. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, які питання вирішуються в роботі.

  Не слід формулювати мету як «Дослідження…», «Вивчення…», тому що ці слова акцентують на способі досягнення, а не на ній самій. У формулюванні мети мають бути слова «вивчити…», «дослідити…», «проаналізувати…».

     Приклад формулювання мети з теми «Особливості темпераменту дітей молодшого шкільного віку».

Мета дослідження – дослідити особливості темпераменту молодших школярів.

Або з теми «Особливості спілкування з однолітками в молодшому шкільному віці».

Мета дослідження – дослідити особливості комунікативних відносин молодших школярів у колективі.

Об’єкт дослідження – це частина психологічної реальності, в межах якої знаходиться предмет дослідження і яка містить передумови для пізнання предмета. Об’єктом   психологічного дослідження може бути психіка у цілому або окремі психічні явища (процеси, стани, психологічні властивості).

                Отже, визначаючи об’єкт, ми відповідаємо на запитання: що ми збираємося вивчати, яку категорію психології?

Предмет дослідження – це певний аспект розгляду, який дає уявлення про те, які сторони, властивості, функції об’єкта вивчаються; це те, що міститься в межах об’єкта. Предмет – більш вузька, чітко окреслена частина об’єкта, яку Ви безпосередньо досліджуєте. Зазвичай предмет повторює тему дослідження. Рис. 2.3.

Приклад (тема «Розвиток довільної пам’яті на уроках читання»).

Об’єкт дослідження – процес розвитку пам’яті у молодшому шкільному віці;
Предмет дослідження – особливості розвитку довільної пам’яті молодших школярів на уроках читання.

Аналізуючи чітко окреслену об’єкт-предметним відношенням проблему, ви можете:

  • описати роль і місце довільної пам’яті у структурі пам’яті в цілому;
  • виявити можливості уроків читання для розвитку довільної пам’яті;
  • виокремити ресурси для розвитку довільної пам’яті.

Або з теми «Психологічні особливості адаптації першокурсників до нових умов навчання у ВНЗ».

Об’єкт дослідження – адаптація першокурсників до навчання у вузі в сучасних умовах.

Предмет дослідження – психологічні особливості адаптації першокурсників.

 Гіпотеза – це зроблене на основі вивчення наукових джерел, власних спостережень і аналізу припущення про основні результати ваших досліджень. Якщо раптом виявиться, що гіпотеза не підтвердилася, або ж, що ймовірніше, не повністю підтвердилася, то не впадайте у відчай і не намагайтеся фальсифікувати результати досліджень.

                Пам’ятайте, що в науці негативний результат – це також результат, який має певну цін

                Гіпотеза може бути простою і складною, рівневою.

Приклад. Використання спеціально організованих розвивальних впливів у процесі читання дозволяє підвищити рівень розвитку довільної пам’яті молодших школярів.
Це проста гіпотеза.

Завдання дослідження конкретизують мету дослідження та визначають послідовність її досягнення; покликані дати уявлення про те, що слід зробити для досягнення мети. Зазвичай, перелік завдань починається фразами «Згідно з метою та гіпотезою дослідження нами було поставлено такі завдання:…» або «Досягнення мети дослідження передбачало розв’язання таких завдань:….».

Як правило, формулюють 4-5 завдань, спрямованих як на як на теоретичне, так і на емпіричне вивчення проблеми.

Наприклад, якщо тема курсової роботи сформульована як «Розвиток довільної пам’яті молодших школярів на уроках читання», то завдання можуть бути такими:
1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми розвитку пам’яті в молодшому шкільному віці.

  1. Вивчити особливості вікової динаміки довільної пам’яті молодших школярів і можливості її розвитку на уроках читання.
  2. Дослідити можливості прийомів раціонального запам’ятовування у розвитку довільної пам’яті молодших школярів на уроках читання.
    4. Дослідити ефективність прийомів діяльнісно-смислового опосередкування запам’ятовування як засобу розвитку довільної пам’яті.

Або з теми «Особливості темпераменту дітей молодшого шкільного віку».

  • Зробити теоретичний аналіз даних наукової та науково-методичної літератури щодо особливостей темпераменту людини.
  1. Дослідити індивідуально-типологічні особливості молодших школярів та рівень швидкості проходження мислительних процесів в учнів.
  • Виявити відмінності у прояві показників швидкості проходження розумового процесу в залежності від типу темпераменту учнів.
  • Запропонувати рекомендації щодо робити з учнями, які мають різні прояви темпераменту.

Зверніть увагу, що формулювання завдань та відповідно побудова
теоретичного дослідження здійснюється від більш широкого поняття (об’єкта) до більш вузького (предмета).

Методи та організація дослідження. Тут дуже коротко перераховуються методи та методики, які використовуються при проведенні дослідження. При цьому потрібно вказувати авторів методик і рік, коли вони були опубліковані.

Приклад. Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи:

  • теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, зіставлення, класифікація науково-психологічних джерел інформації, що дозволило узагальнити та систематизувати погляди вчених на проблему, яка вивчається;
  • емпіричні: методика «Визначення швидкості проходження розумового процесу молодших школярів на час переходу до середньої школи»; методика експрес-діагностики характерологічних особливостей особистості Т. В. Матоліна (модифікація опитувальника Г. Айзенка для визначення типу темпераменту).
  • методи математичної обробки результатів дослідження: обробка даних та графічна презентація результатів здійснювалась за допомогою електронних таблиць MS Excel 2010.

Або Дослідження діяльнісно-смислового опосередкування запам’ятовування проводилося за допомогою методу, запропонованого Л.С. Виготським (1930). У роботі було використано метод дослідження оперативної пам’яті Г.В. Рєпкіної у модифікації Т.П. Зінченко (1974). Характеризується вибірка (кого ви досліджували, їх вік, де навчаються чи працюють).

 Описуючи організацію дослідження, маєте зазначити базу дослідження, кількість респондентів, їхній вік, стать.

Приклад. Дослідження було проведено на базі комунального вищого навчального закладу «Бериславський педагогічний коледж імені В.Ф. Беньковського» Херсонської обласної ради. Дослідженням було охоплено 105 студентів І курсу (з них 77 студентів відділення «Початкова освіта» (база 9 класів), віком 15,5 років та 28 студентів відділення «Дошкільна освіта» (база 11 класів), віком 17,5 років).

Практичне значення. Описуєте, як можна використати отримані вами дані в педагогічній практиці. Будьте скромними! Конкретизуйте галузі застосування ваших даних, користуйтесь словами «деякі», «певні», «в окремих випадках» тощо.

Приклад. Отримані в результаті виконання курсової роботи дані про те, що прийоми раціонального запам’ятовування ефективніші у перших класах, а діяльнісно-смислове опосередкування – у 3-4 класах, можуть бути використані студентами-практикантами та вчителями для створення програм розвитку довільної пам’яті в молодшому шкільному віці.