Перший розділ роботи присвячується аналізу теоретичних джерел із проблеми. У ньому описуються встановлені факти, закономірності, які являють собою теоретичну основу дослідження, що дозволяє визначити ступінь дослідженості проблеми та ті сторони, які залишилися поза увагою авторів.
Теоретичному огляду зазвичай присвячують 1 – 2 розділів, назви яких відображають тему дослідження, наприклад, «стан теоретичної розробки…. (і далі за темою)» або ж «Теоретичний аналіз проблеми.. (і далі за темою)».
Так, якщо тема вашого дослідження – «Розвиток довільної пам’яті молодших школярів на уроках читання», то назва першого розділу може бути такою:
Приклад.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ В МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
Або
Розділ 1
Теоретичні основи проблеми адаптації молодших школярів до навчально-виховного процесу
або РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СПІЛКУВАННЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
Як правило, всі розділи курсової роботи мають бути структурованими, тобто поділеними на два-три підрозділи (параграфи).
У першому підрозділі (параграфі) ви повинні аналізувати проблему, так би мовити, ближче до об’єкта дослідження, а в другому – до предмета. Це має бути відображено в назвах підрозділів.
Приклад.
1.1. Особливості розвитку пам’яті у молодшому шкільному віці
1.2. Проблема розвитку довільної пам’яті молодших школярів
У параграфі 1.1. ви аналізуєте, як представлена вибрана вами проблема у психологічних дослідженнях.
Структуруючи аналіз, ви маєте рухатись від об’єкта до предмета дослідження. Напрямками аналізу можуть бути дослідження довільної пам’яті у вітчизняній і зарубіжній психології, у різних психологічних школах та напрямках, дослідження у різних галузях психології тощо. Ваш план аналізу може також відображати історію розвитку проблеми. У кінці параграфа ви робите узагальнення про те, до чого ви прийшли у результаті аналізу.
Ці узагальнення не потрібно спеціально виділяти, можна обмежитися лише пасажем на зразок: «Отже, в результаті проведеного аналізу встановлено, що…».
У параграфі 1.2. ви маєте впритул наблизитися до предмета вашого дослідження, дати аналіз тих наукових робіт, які присвячені саме вашій проблемі (у нашому випадку – проблемі розвитку довільної пам’яті).
√ Під час написання аналізу теоретичних джерел слід уникати таких типових помилок: 1) компіляція (поєднання готових фрагментів чужих досліджень без власної обробки джерел); 2) перерахування літературних джерел і простий переказ їх змісту; 3) відсутність посилань; 4) відсутність авторської позиції; 5) стилістичні помилки; 6) відсутність єдиного стилю, синтаксичної та стилістичної грамотності.
Наприкінці підрозділів треба робити узагальнення про те, до чого Ви прийшли в результаті аналізу. Ці узагальнення не треба спеціально виділяти та можна оформити таким чином: «Отже, в результатів проведеного аналізу встановлено, що….» або ж «Підсумовуючи проведений вище аналіз, можна сказати, що…».
Для курсових робіт обов’язковим елементом теоретичної частини є опис психологічної категорії, що є первинною. Такою є категорія, що зазначається в темі роботи в називному відмінку. У поєднанні із назвою методу основна категорія може наводитися у родовому відмінку. Також потрібно висвітлити категорію, що є суттєвою та розширює чи звужує визначальну категорію. Матеріал розділу має бути систематизований. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із лаконічним викладом наведених у розділі результатів.