Костянтин Ушинський – один із засновників педагогічної науки в Росії

Народився 19 лютого (2 березня) 1824 року в місті Тулі. Його батько, Дмитро Григорович, був офіцером, учасником війни 1812 року та Бородинської битви. Після завершення військової службу повернувся з родиною до свого маєтку у с. Богданівку на Черніговщині, де пройшли дитячі року майбутнього видатного педагога..

img1Вихованням Костянтина  займалася мати Любов Іванівна Капніст. Саме вона прищепила синові любов до знань, підготувала до навчання в гімназії. В 11-річному віці Костя залишається без матері.

1840 рік. К.Ушинський блискуче закінчив Новгород-Сіверську гімназію — першу гімназію на Лівобережній Україні.

 1840 рік. Продовжує навчання в Московському університеті на юридичному факультеті. У віці 20 років блискуче завершує навчання. Йому пропонують залишитися на кафедрі для захисту магістерського ступеня. У червні 1844 року Ушинському присуджено звання кандидата юриспруденції. На 2 роки він залишається в університеті на стажування.

1846 рік. К.Д. Ушинський був призначений виконуючим обов’язки професора камеральних наук на кафедру енциклопедії законодавства державного права та науки фінансів до Ярославського юридичного ліцею.

15 грудня 1849 р. Ушинський подає заяву про звільнення. Надсилає листи до 30 повітових училищ із проханням прийняти його на роботу, але ніхто не відповів. Переїздить до Петербурга і знаходить роботу в міністерстві внутрішніх справ у департаменті іноземних віросповідань.

В 1851 — одружується з Надією Дорошенко. Подружжя мало 5 дітей: 3 сини й 2 дочки.

У 1854—1859 роках працює викладачем словесності й законодавства, а згодом стає інспектором Гатчинського сирітського інституту. Написав статтю «Про користь педагогічної літератури». Стаття має надзвичайний успіх. Виходять інші статті

У 1859 році К.Ушинського запросили на посаду інспектора класів Смольного інститу шляхетних дівчат, де він провів ряд прогресивних реформ. Інститут мав два відділення: в одному готували дружин для багатих чоловіків, а в іншому — гувернерок. Ушинський зрівняв у правах обидва відділення; звільнив некваліфікованих учителів, переробив навчальний план. Наслідок — конфлікти з керівництвом. На нього пишуть доноси: звинувачують у вільнодумстві, неповазі до начальства, атеїзмі, аморальності. Ушинський пише доповідну (протягом майже 2 днів). Просто звільнити його не могли, тому відправили у відрядження закордон з метою вивчення системи жіночої освіти.

Ушинський відвідав Швейцарію, Німеччину, Францію, Бельгію, Італію. Результат — стаття «Педагогічна подорож до Швейцарії», посібник для початкової школи «Рідне слово» (1864 р.), хрестоматія «Дитячий світ». Друкує свою фундаментальну працю «Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології» (18671869). Пише «Керівництво до викладання за «Рідним словом» для батьків та вчителів», що залишається чудовим посібником з методики  навчання рідній мові (до 1917 року витримав 146 видань).

1867 р.  Повернувся з родиною до України.

Помер в Одесі 22 грудня 1870 р. (3 січня 1871) року, правлячи 3-й том «Педагогічної антропології». Поховано на цвинтарі Видубецького монастиря (м.Київ).

У радянській педагогіці Ушинського у 1930-их pp. називали реакціонером, а з 1940-их  – «видатним вітчизняним» педагогом.

Праці К.Д. Ушинського: “Дитячий світ”, “Людина як предмет виховання”, “Праця в її психічному і виховному значенні”, “Про народність у громадському вихованні”, “Педагогічна  антропологія”, “Рідне слово”. та ін.

Статті К.Д. Ушинського:  “Про користь педагогічної літератури”, “Три елементи школи”,  “Про народність у суспільному вихованні”,  “Шкільна реформа в Північній Америці”, “Праця в її психічному і виховному значенні”,  “Недільні школи”, “Питання про народні школи”,  “Рідне слово”, “Проект учительської семінарії”. та ін.