Проблеми шкільництва в громадсько-просвітницькій діяльності Михайла Драгоманова.

 Наукова й публіцистична діяльність М. Драгоманова, спрямована на відродження української мови, культури, освіти, активна громадянська позиція призвели до звільнення його з посади доцента як неблагонадійного, без права працювати в будь-якому університеті Росії. Щоб уникнути заслання, він емігрував назавжди до Женеви (де прожив 15 років). Заснував вільну українську друкарню (1878 — 1882), видавав наукові праці, журнал «Громада», заборонені царатом твори Т. Шевченка, П. Мирного та ін. Протягом 1889 — 1895 років на запрошення болгарського уряду працював па кафедрі всесвітньої історії у Вищій школі (Софійського університету).

Проблеми шкільництва посідали значне місце в громадсько-просвітницькій діяльності Михайла Драгоманова.

Михайло Драгоманов активно обстоював право українського народу на навчання рідною мовою, він наголошував на необхідності створення наукової граматики і словника української мови, закликав повернути українську мову на сторінки газет, журналів, книг, підручників, розробляти українську наукову термінологію.

ЧИТАТИ ДАЛІ