«Стежина виховної мудрості» Т.Г. Шевченка

Квест на тему: «Т. Г. Шевченко: вчора, нині і завжди» з нагоди дня народження Кобзаря в Бериславському педагогічному коледжі став настільки цікавою подією, що має стати традиційним заходом в межах Шевченківських днів.
Студенти у тісній співпраці з викладачами, реалізуючи ідеї педагогіки співробітництва, мали нагоду побачити Т.Шевченка як різнобічну видатну постать України і світової історії.
Викладач П(Ц)К психолого-педагогічних дисциплін Тупікіна С.В. зі студентами 133 групи Бондар К., Вечірко В., Кучеренко Ю. підготували заходи на станції: «Стежина виховної мудрості».


Робота на станції розширила знання студентів про творчий шлях Т.Г. Шевченка, його внесок у розвиток педагогічної думкиУкраїни. Майбутні педагоги вчилися аналізувати педагогічну спадщину Кобзаря, визначати актуальність його педагогічних ідей. 

Великий український поет, художник, мислитель, відомий усьому світові як визначний гуманіст, Тарас Григорович Шевченко  не був професійним педагогом. Проте у своїх творах він висловив педагогічні ідеї, які актуальні сьогодні, в період реформування освіти. Тарас Шевченко прагнув швидше «перешколити школу», побудувати навчально-виховний процес на нових засадах, мріяв про народну школу, яка б давала міцні знання, сприяла розумовому й фізичному розвитку дитини, а вчитель був би добрим наставником.
З творів Т.Шевченка постає виховний ідеал – людина з багатогранними знаннями і високими моральними якостями, здатна застосовувати знання в житті, яка любить працю, вміє цінувати мистецтво.

Кожне нове знання перетворилося на квітку у вінку до портрету Кобзаря. Уквітчаний портрет Т.Шевченка насамкінець квесту підтвердив: студенти переконалися в тому, що Кобзар дійсно педагог, тому що через віки вчить нас мудрості, виховує особистість-патріота, якій притаманні загальнолюдські цінності. А це незаперечно стосується особистості майбутнього вчителя, вихователя, кожного громадянина України.

У поезії «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…» Тарас Григорович щиро закликав:«Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…»

Прислухайтесь до слова Шевченкового. Шевченко вічно живий, вічно сучасний і вічно актуальний.